Вулиця Покровська

Зі святом Покрови вас, друзі! 

Сьогодні розкажу вам про одну з найстаріших вулиць Подолу, а саме вулицю Покровську. Згадка про вулицю під горою Уздихальницею є ще в XV столітті, правда назва у неї не така милозвучна як зараз - у ті часи вулицю називали «Гнилою». Воно й не дивно, численні струмочки, що звикали вниз з гори створювали болотце і можна уявити, який вигляд мала та вулиця. Наступні століття тут розташовувалася вірменська колонія з церквою Різдва Богородиці та Бернардинський монастир (обидві сакральні споруди згоріли у 1651 році). Вірменська церква Різдва дала нову назву вулиці - Різдвяна, а в 1766-1772 відомий київський архітектор Григорович-Барський зводить Покровську церкву. Під назвою «Різдвяна» її ще можна побачити на плані 1803 року.

Оскільки на Покровській вулиці стояв той самий Контрактовий будинок де відбувалися урочистості під час Київських Контрактів, зараз це перший поверх будинку #4, а також на Покровській після пожежі 1811 року був Магістрат та Міська дума у будинку Назарія Сухоти, а ще й кінна пошта… ну ви зрозуміли - у ХІХ столітті саме тут головна вулиця Подолу. 

На Покровській під кінець XVIII століття майже всі будинки камʼяні, тож вона вціліла під час великої пожежі, і вулиця зберігла загальний вигляд вулиць Подолу до початку XIX століття, оскільки після пожежі у наново відбудованому Подолі було майже скрізь прокладено прямі, «лінійні» вулиці.

Про кожну будівлю тут є що розказати, і багато чого! Я особливо люблю #11 - будинок з крамницями. Мені здається що саме в такому був магазин батьків Проні Прокопівни. До речі, у фільмі «За двома Зайцями» вулиця Покровська часто в кадрі. Додам кілька стоп кадрів із статті києвознавця Михаїла Кальницького, стаття написана давненько ще російською мовою, тому підписи теж російською. 

Ну і окрасою вулиці є, звісно, Покровська церква. Але про неї окремо поговоримо вже завтра